Форум ВАСИЛЬ ШПІЦЕР

Екс-мер Львова Василь Шпіцер вважає, що у Львові треба встановити пам’ятник Петрові Сагайдачному, Іванові Мазепі, Богдану-Ігорю Антоничу, Петрові Франку, українським студентам-борцям за волю України, репресованим і замордованим енкаведистами єпископам та священикам УГКЦ, Андрію Шептицькому, Роману Шухевичу та Ярославу Стецьку.

Про це він заявив під час прес-конференції-дебатів на тему: 'Які пам'ятники потрібні Львову?» сьогодні.

Він зазначив, що всі пам’ятники в місті потрібно встановлювати лише з дозволу міської ради, щоб «було кому відповідати». Крім того, спорудження будь-якого пам’ятника у Львові повинно проходити лише після громадського обговорення.

Старший науковий співробітник Інституту народознавства ім. І. Крип'якевича Василь Расевич заявив, що у Львові необхідно негайно запровадити мораторій на спорудження будь-яких пам’ятників та встановлення меморіальних таблиць.

Про це він заявив під час прес-конференції-дебатів на тему: 'Які пам'ятники потрібні Львову?» сьогодні.

«Ми скоро опинимося в такій ситуації, коли будемо пробиратися поміж пам’ятниками і в нас не залишиться ні площ, ні хідників. Що стосується встановлення меморіальних таблиць, то це також необхідно заборонити, враховуючи темпи руйнування історичних пам‘яток. Чомусь кожна політична організація ставить собі за мету, не хочу казати, вліпити таблицю на будівлі своєму локальному діячу. Все це можна назвати двома словами хаос і анархія», - сказав Василь Расевич.

Він додав, що пам’ятники, які останнім часом будували та будують у Львові, мають якесь дивне антиросійське спрямування.

«Ми замість того, щоб свого часу деідеологізувати наш простір, перейменувавши вулиці, робили так, щоб було боляче росіянам. У нас з‘явилася вулиця лідера чеченських повстань Джохара Дудаєва – що має ця особа до Львова не зрозуміло. Так само невідомо, в якій ролі живе в сучасній колективній пам‘яті Сагайдачний, чому саме йому має бути поставлений пам’ятник у Львові», - сказав Василь Расевич.

Він також зазначив, що в жодному випадку не можна, щоб певна політична сила, яка прийшла до влади, складала свій список пам’ятників, які потрібно встановити, бо тоді почнеться «війна пам’ятників». На думку науковця, усі ініціативи в плані встановлення пам’ятників у Львові повинні йти виключно від громади міста.

Пам’ятник Бандері – симбіоз сталінщини й естетики Третього рейху, – історик

Історик, старший науковий співробітник Інституту народознавства ім. І. Крип’якевича Василь Расевич вважає невдалим пам’ятник у Львові лідерові ОУН Степанові Бандері.

Про це він заявив сьогодні, 1 липня, на прес-конференції-дебатах на тему: «Які пам’ятники потрібні Львову? (З нагоди відкриття пам’ятника розстріляним професорам)».

«Мені здається, що цей пам’ятник навіть з суто естетичної точки зору є свідченням того, що в українському минулому був тоталітарний період, що в українському суспільстві домінували тоталітарні ідеології. І може, бажаючи або не бажаючи цього, напевно, такий образ Степана Бандери відбився у свідомості ініціаторів і виконавців спорудження цього пам’ятника. Але це такий дивний симбіоз між радянською мегаломанією, причому сталінського періоду, й естетикою Третього рейху», – заявив Расевич.

За його словами, пам’ятник Бандері – «не то Дзержинський, не то Ленін», поли його плаща розвіваються на вітру, а він стоїть у такій самій позі, як в кожному райцентрі стояв Ленін.

«І ця арка, яка має символізувати соборність України, виконана абсолютно в стилі Третього рейху і там бракує тільки орла», – зазначив історик.

Інший учасник дебатів міський голова Львова 1990-1994 рр. Василь Шпіцер висловив думку, що невдалим є Монумент бойової слави Збройних сил СРСР на вул. Стрийській, в якому, за радянським путівником, «втілені величні ідеї радянського патріотизму і нерозривної єдності армії та народу».

«Я думаю, що ці культуристи не дуже правдиво відображають образ радянського воїна», – сказав Шпіцер.

До міфів про історію Львова додаються абсолютно аматорські та непрофесійні підходи політиків. Про це заявив 1 липня на дебатах з екс-мером Львова Василем Шпіцером історик Василь Расевич.

Таким чином історик відповів на слова Василя Шпіцера про те, що на місці скверика на вул. Князя Романа колись були поховані козаки, які в 1648 році влаштували облогу міста, а відтак це місце є «святим», і варто було відновити скверик і збудувати там каплицю.

«Я є категоричним противником того, щоб міфологізувати минуле цього міста. До цих міфів, на жаль, додаються абсолютно аматорські, непрофесійні підходи – зокрема, те, що нам розповів Шпіцер про нібито похованих козаків, що нібито козацький цвинтар був там в скверику на Князя Романа. Це є за переказами, які абсолютно не підтверджуються джерельними матеріалами», - сказав Василь Расевич.

«Що робили козаки під Львовом? Ви всі прекрасно знаєте, а якщо не знаєте, то можна сказати, що вони двічі оточували Львів і вимагали, щоб видали або величезний викуп, або видали всіх жидів і уніатів. Зрозуміло, що вони хотіли з ними зробити. І тепер греко-католицький Львів має поставити прекрасний пам’ятник козакам, які їх в минулому так дуже палко любили… Я проти такої історичної політики, яка побудована на абсолютному аматорстві», - додав історик.

Як інформував ZAXID.NET, під час даної прес-конференції історик Василь Расевич також висловив переконання, що у Львові слід запровадити мораторій на подальше встановлення пам’ятників.

Українське суспільство розділяють не пам’ятники, – екс-мер Львова

Міський голова Львова 1990-1994 рр. Василь Шпіцер вважає, що українці, встановлюючи пам’ятники героям чи національним подіям, не повинні зважати на ставлення до них народів-сусідів або етнічних меншин.

Шпіцер зазначив, що різні історичні фігури по-різному сприймаються, приміром, в Україні, Росії і Польщі. І країни самі мають визначати, хто є їхніми героями.

«А суспільство наше розділяють не пам’ятники. Кожен піде до свого пам’ятника – єврей піде на єврейський цвинтар, православний піде до православної церкви, греко-католик – до греко-католицької церкви. Розділяють проплачені Москвою, і не тільки, люди, організації, служби, які працюють на розкол України», – заявив він.

Історик, старший науковий співробітник Інституту народознавства ім. І. Крип’якевича Василь Расевич, відповідаючи на те ж запитання, сказав, що українці обов’язково мають «зважати на українців в Україні». Тобто пам’ятники треба ставити тим особам, які не розділяють українське суспільство, а які об’єднують його.

Коментарі:

http://1ua.com.ua/Pi... width=11>

http://1ua.com.ua/Pi... width=11> ЗІК - філія одного з російських інформагенств???! :)

http://1ua.com.ua/Pi... width=11>

http://1ua.com.ua/Pi... width=11> А Расевичь это кто? Который Мордехай ?

http://1ua.com.ua/Pi... width=11>

http://1ua.com.ua/Pi... width=11> Як їх мало, тих 'расевичей' і 'возняків', у цьому серпентаріїї хрунів? Шкода.

Пане Василь, у путівнику історика Миколи Голубця 'Львів' (1924) говориться про те що та могила існувала саме на тому місці і була зруйнована підчас забудови площі. Підчас будівельних робіт в кургані було знайдені козацькі шаблі.

Цікавий той 'гісторик' - коли 'козаки' готові були згноїти 'уніатів', то пам'ятника їм ставити не можна, а якщо 'професори' реально гноїли тих же 'уніатів', то незгода про пам'ятник 'професорам' - злочин проти 'людяності'. Тоді виникає запитання, чи 'історик' просто слабкий на інтелект і не може вибудувати більш цілісного бачення, чи просто - продажний лицемір?!

http://1ua.com.ua/Pi... width=11>

Закрити